Швачка. Кравець.
Запрошуємо пройти навчання!
У наші дні існує не така велика кількість професій, в яких могли б повністю реалізувати свої творчі здібності представниці жіночої половини людства. Одна з них підійде для жінок, вимушених по тим чи іншим обставинам перебувати вдома. Яка ж це професія? Швачка! Дана спеціалізація у всі часи була дуже затребувана. Адже людям завжди хочеться виглядати красиво і модно. І хто їм у цьому допоможе, якщо не швачка? Багато людей помилково вважають, що швачки займаються лише пошиттям одягу. Але це зовсім не так. Адже вони також можуть виготовляти шкіряні вироби, взуття, а ще автомобільні та інші чохли. Сумки – це теж справа робочих рук швачок.
Чим корисна професія швачки? Звичайно ж тим, що можна шити не тільки на замовлення клієнтів, заробляючи гроші, але й одягати себе, а також всю сім’ю. Професійні швачки займаються пошиттям одягу на замовлення, розробляючи власні унікальні моделі одягу. Швачка зобов’язана вміти працювати з різними матеріалами. Ще один необхідний навик – гарне поводження зі швейною машиною. На сьогоднішній день ця професія дуже поширена. Опис моделей і викрійок можна знайти в профільній літературі або ж створювати самостійно. Велика кількість жінок після навчання стають приватними підприємцями і працюють вдома, перетворивши одну з кімнат у свою майстерню.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника
Швачка.
Кравець.
Муляр. Штукатур. Лицювальник-плиточник. Монтажник систем утеплення будівель.
Штукатур
Штукатур – перша будівельна професія, одна з основних і почесних професій на будівництві. Саме штукатур надає будівлі привабливого вигляду, підвищує міцність споруди. Сьогодні штукатур працює різними високотехнологічними сумішами. Виконує звичайну, кольорову, декоративну штукатурку, архітектурні елементи, реставраційні роботи, які надають старим будинкам оригінальності та виразності.
Серед оздоблювальних робіт штукатурні на будівництві займають чи не найважливіше місце. За даними археологічних досліджень ще 5 тисяч років тому в будівництві широко використовувалась гіпсова штукатурка, що в перекладі з італійської мови означає “оздоблення, опорядження”.
У процесі роботи штукатур застосовує різні механізми та інструменти: розчиномішалки, штукатурні лопатки, півтерки, терки, рівні тощо.
Для успішної професійної діяльності штукатур повинен знати та вміти:
– виготовлення розчину з сухих готових матеріалів і сумішей;
– накладання розчину на поверхню, що підлягає штукатурці;
– вирівнювання поверхонь;
– опорядження колон, балок, фасадів,
Штукатур є тим будівельним фахівцем, від якості роботи якого залежить, як буде виглядати будинок після введення його в експлуатацію. Висококваліфікований штукатур за своїм рівнем майстерності наближається до художника. Результати роботи штукатура завжди на видноті, тому кажуть, що його робота є візитною карткою всіх будівельників, які споруджували будівлю.
Лицювальник – плиточник
Професія лицювальника – плиточника відноситься до комплексу професій оздоблювальних робіт, що виконуються з метою підвищення довговічності будинків (споруд), надання їм естетичного вигляду. Лицювальник-плиточник – одна з найцікавіших будівельних професій, специфіка якої полягає в тому, що лицювальник має справу в основному з внутрішніми поверхнями будинків.
Ця професія має дуже довгу і цікаву історію. У стародавньому Єгипті збереглися справжні шедеври будівництва – піраміди, серед яких найкраще збереглася піраміда фараона Хеопса, що була збудована близько 2600 років до нашої ери. За літописом, піраміду увінчала висічена з червоного граніту верхів- ка, дотепер збереглися лише сліди облицювання приміщень глазурованими плитками з орнаментальним візерунком, підлогу викладено алебастровими плитами. Зразки праці плиточників древніх часів дійшли до наших днів. Можна уявити, наскільки високою була майстерність давньоєгипетських плиточників, якщо їхня робота після трьох з половиною тисячорічь продовжує захоплювати своєю досконалістю. Архітектурні пам’ятники античної Греції і Рима, держав Сходу яскравіють чудовою обробкою, створеною
ремісниками-плиточниками.
У процесі роботи лицювальник-плиточник застосовує різні механізми та інструменти: мозаїчно шліфувальні машини, розчиномішалки, трамбівки, катки, скрабки, кельми, шпателі, рівні тощо.
Для успішної професійної діяльності лицювальник – плиточник повинен знати:
а) види та основні властивості матеріалів, які застосовуються;
б) склад розчинів, мастик, способи та технології їх приготування та застосування;
в) способи розбивки, провішування, промаячування горизонтальної, вертикальної і криволінійної поверхонь;
г) норми і правила проведення та приймання оздоблювальних робіт.
Монтажник систем утеплення будівель
Монтажник систем утеплення – це робітник який виконує комплекс робіт по утепленню фасадів для зниження до мінімуму тепловитрат через огороджувальні стінові конструкції будинків і споруд, а в цілому – забезпечення комфортного проживання мешканців будинку.
Коротка історія професії
Вперше у 1944 році в Німеччині було освоєно активне виробництво енергозберігаючих матеріалів (пінополіуретан). В Європі виробництво почалося з 1955 року. У ті далекі часи прагнули замінити поліуретаном натуральний каучук, сталь, пробку. В результаті проведених досліджень вченими хіміками були винайдені тисячі поліуретанових композицій і численні технічно важливі матеріали на їх основі. Різке підвищення цін на нафту наприкінці двадцятого століття змусило розвинені країни світу розробити спеціальні програми, що стимулюють економне використання енергоресурсів.
У країнах Західної Європи та США пінополіуретан успішно застосовується в будівництві швидко-монтованих промислових і цивільних об’єктів близько 50 років. В Україні виробництво різних видів пінополіуретану збільшується з року в рік. Поява нових матеріалів призвела до виникнення нових професій у будівництві.
Монтажник систем утеплення будівель – перша професія з будівельного блоку, яка в рівному ступені відображає як вимоги до енергетичної і теплової ефективності будови, так і до сучасних тенденцій оформлення фасадів будівель, ін.
Професійна діяльність монтажника систем утеплення будівель відноситься до фізичної праці середнього навантаження і напруженості. Є обмеження щодо статі та віку., тому що роботи виконуються на висоті. Робота, як правило однозмінна і проводиться вдень. Роботи виконуються в різних кліматичних умовах, на висоті, використовуючи ручний та електрифікований інструмент.
Кваліфікаційні вимоги: Повинен знати: види систем утеплення будівель, клейових розчинів, кріпильних деталей; правила монтажу, систем утеплення; вимоги до зовнішньої скріпленої теплоізоляції об’єкта; послідовність, правила та умови виконання робіт із додаткового кріплення плит утеплювача дюбелями; особливості застосування поліуретанових клеїв для закріплення плит утеплювача на органічній основі; призначення та технологію нанесення декоративних тонкошарових (полімер цементних, акрилових) штукатурок і фарб.
Перспективи роботи пов’язані з розширенням будівництва, реконструкцією споруд, будівель, зростанням приватного будівництва. Політика держави на енергозбереження, постійне удосконалення, модернізація споруд, пошуки у сфері дизайну відкривають широкий простір для спеціаліста з утеплення будівель.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Лицювальник-плиточник.
Монтажник систем утеплення будівель.
Штукатур.
Кухар. Кондитер.
Інтегровані професії включають в себе дві або більше професій, які є близькими за професійними навичками та знаннями.
Кухар – це фахівець з приготування їжі. Хорошого кухаря іноді називають чарівником, адже він може зі звичайних продуктів приготувати справжній шедевр, який принесе радість і насолоду людям. Страви майстерних кухарів нерідко називають творами мистецтва.
Завдання та обов’язки:
- приймає сировину;
- здійснює підготовку сировини;
- організовує зберігання продуктів;
- готує холодні закуски;
- готує гарячі страви;
- випікає з борошна;
- формує та панірує напівфабрикати;
- порціонує страви;
- здійснює оформлення страв.
Повинен знати:
- рецептури та технологію приготування усіх видів страв та кулінарних виробів, особливості приготування національних, фірмових страв та страв іноземних кухонь;
- правила оформлення та подачі порційних страв та страв на замовлення;
- правила складання банкетного меню;
- приготування різних видів тіста та виробів з нього;
- основи, значення та технологію приготування дієтичного та дитячого харчування;
- ознаки доброякісності харчових продуктів та органолептичні методи їх визначення;
- умови, строки зберігання та реалізації сирої та готової продукції, напівфабрикатів;
- вихід готових виробів;
- санітарно-гігієнічні правила утримання продуктів, кухні, та службових приміщень;
- правила особистої гігієни;
- правила використання та призначення обладнання, виробничого інвентаря, інструментів вимірювальних приладів, посуду, тари;
- правила охорони праці, внутрішнього розпорядку і вимог пожежної безпеки.
Кондитер – це професійний кухар, що створює кондитерські вироби, десерти, та випічку. Професія кондитера багатогранна і потребує не лише естетичного смаку та художніх здібностей від робітника, але й багатьох знань та вмінь.
Завдання та обовязки:
- приймає сировину;
- здійснює підготовку сировини;
- організовує зберігання продуктів;
- готує прості масові торти, тістечка та інші поштучні кондитерські і хлібобулочні вироби з нанесенням трафаретного малюнка за еталоном однією фарбою або з нескладним поєднанням фарб із різних видів сировини (борошняної, сирної маси або морозива);
- виготовляє різні види тіста, кремів, начинок, фаршів; готує напівфабрикати, штампує, формує та викладає вироби на листи;
- оздоблює вироби помадкою, марципаном, шоколадом, кремом тощо;
- передає на гартування вироби з морозива;
- випікає (смажить) вироби;
- визначає готовність тістових заготовок до випікання, садить їх у піч або у варильні (пекарські) шафи, стежить за процесом випікання, закінченням випікання (варіння) виробів, виймає їх, охолоджує.
Повинен знати:
- асортимент, рецептури, технологію і режими виготовлення кексів, рулетів, печива, складних тортів і тістечок;
- технологію приготування різних видів тіста (пісочного, бісквітного, заварного, слойоного);
- способи і техніку нанесення складного багатокольорового малюнка;
- способи і техніку складання малюнка;
- види сировини, що використовується для виготовлення кондитерських виробів;
- оформлення виробів кремом, марципановою масою, шоколадом, фруктами і горіхами;
- асортимент виробів, рецептури і режими їхнього готування, види сировини і способи її переробки, способи обробки кондитерських виробів;
- правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, посуду, їх призначення та використання в технологічному процесі;
- правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.
Ринок праці. Професія кухаря передбачає роботу в їдальнях різних підприємств, організацій, навчальних закладів, а також у кафе, барах і ресторанах. Можна працювати також на комбінатах харчування, кондитерських фабриках і заводах харчової промисловості. Середній заробіток кухаря залежить від фінансового стану підприємства, форми власності, кваліфікації працівника і в різних регіонах на різних підприємствах може коливатися.
Перспективи. Професія кондитера творча, тому молодий талановитий працівник може принести значно більше нових ідей, втілень, ніж досвідчений, давно працюючий, і заклад отримає суттєві прибутки. Це робота, яка не потребує стереотипів, а набуті навички і знання треба перевтілювати у все нові й нові задуми та перспективи. Великі кондитерські фабрики та цехи теж охоче приймають молодь, яка стажується та набуває досвіду біля майстрів-кондитерів. Кваліфіковані кондитери мають можливість відкривати власні кафе.
Тому поки існує людське суспільство, будуть перспективи у робітників харчової промисловості і, зокрема, у кондитера. Оскільки на кондитерські вироби є попит у населення, то потреба у висококваліфікованих кадрах постійна.
Слюсар з ремонту автомобілів. Водій автотранспортних засобів.
«Слюсар з ремонту автомобілів» – сучасна, прогресивна професія, що користається, великим попитом на ринку праці.
«Автослюсар» – гарантоване, працевлаштування в державні та приватні автопідприємства з ремонту й обслуговуванню вітчизняного і закордонного автотранспорту. Сьогодні, професія, слюсаря, з ремонту автомобілів б’є всі рекорди по популярності. Автомобільний парк змінюється на очах. Випускаються нові моделі автомобілів, для їхнього ремонту й обслуговування потрібні висококваліфіковані фахівці, яких і готує наше училище.
Для підготовки таких фахівців у нас є всі умови. В училищі обладнана навчальна монтажно-демонтажна лабораторія, автослюсарна майстерня, яка оснащені верстатами, інструментом, пристосуваннями і приладами. Обладнано клас для проведення лабораторно-практичних занять. Для проведення уроків виробничого навчання використовуються діючі, макети вантажних та легкових автомобілів. На практиці, учні закріплюють отримані теоретичні знання, працюють з вузлами автомобілів, займаються техобслуговуванням і дрібним ремонтом.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Водій автотранспортних засобів.
Слюсар-ремонтник.
Слюсар-ремонтник 3 розряду.
Слюсар-ремонтник 4 розряду.
Слюсар-ремонтник. Електрогазозварник
Електрогазозварник з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату. Збирає заготовки (вузли) конструкцій, здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця, налагоджує зварювальне устаткування, встановлює необхідний режим зварки, здійснює зоровий контроль швів. Запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі.
Основним знаряддям роботи електрозварника ручної зварки є електрод. Для зварювання тонкого металу, кольорових металів, їхніх сплавів і чавуну використовується газовий пальник, в якому відбувається змішування горючого газу з киснем і утворення полум’я. Газозварник, окрім зварювання, виконує роботи з нарізання деталей різної довжини і за різними контурами, здійснює наплавлення, паяння і підігрівання металу.
Професійно важливі якості:
Професія ставить підвищені вимоги до фізичної сили і витривалості спеціаліста, його гостроти зору і сприйняття кольорів, гнучкості і рухливості рук, ніг і усього тіла, вестибулярного апарата.
Електрогазозварник повинен уміти тривалий час сконцентровувати увагу, володіти хорошою зорово-моторною координацією, розвиненою просторовою уявою і технічним мисленням, бути акуратним і урівноваженим.
-
раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
-
додержуватися норм технологічного процесу;
-
не допускати браку в роботі;
-
знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
-
використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожеж, аварій, повенів, тощо);
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Електрогазозварник.
Слюсар-ремонтник.
Слюсар-ремонтник 3 розряду.
Слюсар-ремонтник 4 розряду.
Агент з постачання. Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних.
Адміністратор – це особа, яка здійснює роботу з якісного і ефективного обслуговування відвідувачів, консультує їх з питань, які стосуються товарів і послуг, що надає підприємство, організація.
Коротка історія:
З часів античності мандри здійснювались заради торгівлі, завоювань і з релігійною метою. У часи Середньовіччя переважали релігійні мандрівки. Щоб розмістити усіх паломників, стали виникати будинки для постояльців, як різновид готелю, які утримувались релігійними орденами. Тому можна сказати, що церква створила першу мережу готелів.
Із розвитком торгівлі і бажанням людей побачити інші міста і землі, купці і мандрівники зупинялись на заїжджих дворах і в караван-сараях, де функції адміністратора виконував хазяїн. Він зустрічав і розміщував своїх постояльців у номерах, піклувався про їх харчування, відкривав кредит і пропонував різні послуги.
У нинішній динамічний час керування будь-яким підприємством, організацією є досить складною роботою, яку неможливо виконати тільки завдяки стандартним простим схемами управління. Необхідний кваліфікований фахівець, який може вміло керувати організацією, виробничими процесами, а також грамотно розподіляти роботу серед персоналу компанії. Адміністратор повинен добре розбиратися у всіх внутрішніх і зовнішніх процесах діяльності підприємства. Ще недавно людину, професія якої має на маті порядкування в установі або колективі, називали завідуючий. Зараз таких спеціалістів називають адміністраторами. Крім управлінських функцій він може займатися обслуговуванням баз даних та інформаційних систем. Скільки існує сфер діяльності, де потрібен адміністративно-управлінський персонал, стільки і знань необхідно для роботи адміністратором.
Характер роботи:
Професія адміністратора широка та багатогранна. Спектр завдань дуже великий, до обов’язків входить: координація роботи офісу; прийом і реєстрація замовників і клієнтів, отримання дзвінків, робота з документами. Займається діяльністю з обслуговування відвідувачів, створення для них комфортних умов. Контролює збереження матеріальних цінностей. Надає інформацію відвідувачам з питань, що стосуються послуг, які надаються.
Приймає заходи із запобігання конфліктних ситуацій. Розглядає претензії, пов’язані з незадовільним обслуговуванням відвідувачів, проводить необхідні заходи щодо їх усунення. Контролює дотримання підлеглими працівниками трудової і виробничої дисципліни, правив і норм охорони праці, вимог виробничої санітарії і гігієни. Забезпечує виконання працівниками вказівок керівництва підприємства, установи, організації.
Сьогодні без адміністратора не обходиться жоден сучасний заклад, ресторан чи магазин, комп’ютерна фірма або склад. В обов’язки адміністратора входить розпорядження в будь-якому закладі або управління персоналом компанії. Існує кілька різновидів професії адміністратора, всі вони входять у так звану базову групу адміністративно-управлінського персоналу.
Перспектива розвитку:
Професія адміністратора є базовою сходинкою для майбутнього керівника установи, в якій він працює.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Агент з постачання.
Обліковець.
Термін навчання
1 рік 6 міс
Муляр. Штукатур. Лицювальник-плиточник. Монтажник систем утеплення будівель.
Штукатур
Штукатур – перша будівельна професія, одна з основних і почесних професій на будівництві. Саме штукатур надає будівлі привабливого вигляду, підвищує міцність споруди. Сьогодні штукатур працює різними високотехнологічними сумішами. Виконує звичайну, кольорову, декоративну штукатурку, архітектурні елементи, реставраційні роботи, які надають старим будинкам оригінальності та виразності.
Серед оздоблювальних робіт штукатурні на будівництві займають чи не найважливіше місце. За даними археологічних досліджень ще 5 тисяч років тому в будівництві широко використовувалась гіпсова штукатурка, що в перекладі з італійської мови означає “оздоблення, опорядження”.
У процесі роботи штукатур застосовує різні механізми та інструменти: розчиномішалки, штукатурні лопатки, півтерки, терки, рівні тощо.
Для успішної професійної діяльності штукатур повинен знати та вміти:
– виготовлення розчину з сухих готових матеріалів і сумішей;
– накладання розчину на поверхню, що підлягає штукатурці;
– вирівнювання поверхонь;
– опорядження колон, балок, фасадів,
Штукатур є тим будівельним фахівцем, від якості роботи якого залежить, як буде виглядати будинок після введення його в експлуатацію. Висококваліфікований штукатур за своїм рівнем майстерності наближається до художника. Результати роботи штукатура завжди на видноті, тому кажуть, що його робота є візитною карткою всіх будівельників, які споруджували будівлю.
Лицювальник – плиточник
Професія лицювальника – плиточника відноситься до комплексу професій оздоблювальних робіт, що виконуються з метою підвищення довговічності будинків (споруд), надання їм естетичного вигляду. Лицювальник-плиточник – одна з найцікавіших будівельних професій, специфіка якої полягає в тому, що лицювальник має справу в основному з внутрішніми поверхнями будинків.
Ця професія має дуже довгу і цікаву історію. У стародавньому Єгипті збереглися справжні шедеври будівництва – піраміди, серед яких найкраще збереглася піраміда фараона Хеопса, що була збудована близько 2600 років до нашої ери. За літописом, піраміду увінчала висічена з червоного граніту верхів- ка, дотепер збереглися лише сліди облицювання приміщень глазурованими плитками з орнаментальним візерунком, підлогу викладено алебастровими плитами. Зразки праці плиточників древніх часів дійшли до наших днів. Можна уявити, наскільки високою була майстерність давньоєгипетських плиточників, якщо їхня робота після трьох з половиною тисячорічь продовжує захоплювати своєю досконалістю. Архітектурні пам’ятники античної Греції і Рима, держав Сходу яскравіють чудовою обробкою, створеною
ремісниками-плиточниками.
У процесі роботи лицювальник-плиточник застосовує різні механізми та інструменти: мозаїчно шліфувальні машини, розчиномішалки, трамбівки, катки, скрабки, кельми, шпателі, рівні тощо.
Для успішної професійної діяльності лицювальник – плиточник повинен знати:
а) види та основні властивості матеріалів, які застосовуються;
б) склад розчинів, мастик, способи та технології їх приготування та застосування;
в) способи розбивки, провішування, промаячування горизонтальної, вертикальної і криволінійної поверхонь;
г) норми і правила проведення та приймання оздоблювальних робіт.
Монтажник систем утеплення будівель
Монтажник систем утеплення – це робітник який виконує комплекс робіт по утепленню фасадів для зниження до мінімуму тепловитрат через огороджувальні стінові конструкції будинків і споруд, а в цілому – забезпечення комфортного проживання мешканців будинку.
Коротка історія професії
Вперше у 1944 році в Німеччині було освоєно активне виробництво енергозберігаючих матеріалів (пінополіуретан). В Європі виробництво почалося з 1955 року. У ті далекі часи прагнули замінити поліуретаном натуральний каучук, сталь, пробку. В результаті проведених досліджень вченими хіміками були винайдені тисячі поліуретанових композицій і численні технічно важливі матеріали на їх основі. Різке підвищення цін на нафту наприкінці двадцятого століття змусило розвинені країни світу розробити спеціальні програми, що стимулюють економне використання енергоресурсів.
У країнах Західної Європи та США пінополіуретан успішно застосовується в будівництві швидко-монтованих промислових і цивільних об’єктів близько 50 років. В Україні виробництво різних видів пінополіуретану збільшується з року в рік. Поява нових матеріалів призвела до виникнення нових професій у будівництві.
Монтажник систем утеплення будівель – перша професія з будівельного блоку, яка в рівному ступені відображає як вимоги до енергетичної і теплової ефективності будови, так і до сучасних тенденцій оформлення фасадів будівель, ін.
Професійна діяльність монтажника систем утеплення будівель відноситься до фізичної праці середнього навантаження і напруженості. Є обмеження щодо статі та віку., тому що роботи виконуються на висоті. Робота, як правило однозмінна і проводиться вдень. Роботи виконуються в різних кліматичних умовах, на висоті, використовуючи ручний та електрифікований інструмент.
Кваліфікаційні вимоги: Повинен знати: види систем утеплення будівель, клейових розчинів, кріпильних деталей; правила монтажу, систем утеплення; вимоги до зовнішньої скріпленої теплоізоляції об’єкта; послідовність, правила та умови виконання робіт із додаткового кріплення плит утеплювача дюбелями; особливості застосування поліуретанових клеїв для закріплення плит утеплювача на органічній основі; призначення та технологію нанесення декоративних тонкошарових (полімер цементних, акрилових) штукатурок і фарб.
Перспективи роботи пов’язані з розширенням будівництва, реконструкцією споруд, будівель, зростанням приватного будівництва. Політика держави на енергозбереження, постійне удосконалення, модернізація споруд, пошуки у сфері дизайну відкривають широкий простір для спеціаліста з утеплення будівель.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Лицювальник-плиточник.
Монтажник систем утеплення будівель.
Штукатур.
Термін навчання
1 рік 6 місяців
Електрогазозварник. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів.
Електрогазозварник з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату. Збирає заготовки (вузли) конструкцій, здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця, налагоджує зварювальне устаткування, встановлює необхідний режим зварки, здійснює зоровий контроль швів. Запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі.
Основним знаряддям роботи електрозварника ручної зварки є електрод. Для зварювання тонкого металу, кольорових металів, їхніх сплавів і чавуну використовується газовий пальник, в якому відбувається змішування горючого газу з киснем і утворення полум’я. Газозварник, окрім зварювання, виконує роботи з нарізання деталей різної довжини і за різними контурами, здійснює наплавлення, паяння і підігрівання металу.
Професійно важливі якості:
Професія ставить підвищені вимоги до фізичної сили і витривалості спеціаліста, його гостроти зору і сприйняття кольорів, гнучкості і рухливості рук, ніг і усього тіла, вестибулярного апарата.
Електрогазозварник повинен уміти тривалий час сконцентровувати увагу, володіти хорошою зорово-моторною координацією, розвиненою просторовою уявою і технічним мисленням, бути акуратним і урівноваженим.
-
раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
-
додержуватися норм технологічного процесу;
-
не допускати браку в роботі;
-
знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
-
використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожеж, аварій, повенів, тощо);
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Електрогазозварник.
Слюсар-ремонтник.
Слюсар-ремонтник 3 розряду.
Слюсар-ремонтник 4 розряду.
Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва. Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Водій автотранспортних засобів
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника
ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти»
- Професія – 8322 Водій автотранспортних засобів.
- Кваліфікація: водіння автотранспортних засобів категорії С (автомобілів, які призначені для перевезення вантажів і дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кг (16500фунтів).
- Кваліфікаційні вимоги:
Повинен знати:
Законодавство України про автомобільний транспорт і дорожній рух; правила дорожнього руху; правила перевезення вантажів (в т.ч. небезпечних, великовагових, негабаритних), порядок і умови перевезення пасажирів і багажу; призначення, розташування, будову, принцип дії агрегатів, складових одиниць, механізмів і систем автотранспортних засобів категорії С та правила їх технічної експлуатації; будову, правила експлуатації і технічного обслуговування причепів; основи керування автотранспортними засобами; можливі причини дорожньо-транспортних пригод та способи їх запобігання; характер впливу кліматичних умов (дощ, туман, ожеледиця та інше) на безпеку руху; несправності, що виникають в процесі експлуатації автотранспортних засобів, способи їх виявлення і усунення; порядок проведення технічного обслуговування; правила безпечного ведення робіт, пожежної безпеки та санітарії під час технічного обслуговування автотранспортного засобу та під час роботи на лінії; особливості користування експлуатаційними матеріалами (паливо, мастила, електроліт та інше); правила зберігання автотранспортних засобів на відкритій стоянці і в гаражі; правила надання першої допомоги потерпілим під час дорожньо-транспортних пригод; правові основи і відповідальність за порушення правил дорожнього руху, правил експлуатації автотранспортного засобу, завдання матеріальної шкоди та шкоди навколишньому середовищу.
.Повинен уміти:
Керує автомобільними транспортними засобами, які відносяться до категорії С за різних дорожніх умов. Виконує вимоги правил дорожнього руху, правил перевезень вантажів, пасажирів та багажу. Забезпечує належний технічний стан автотранспортного засобу. Керує спеціальним обладнанням, яке встановлене на цих автотранспортних засобах. Буксирує автопричіп повною масою до 750 кг. Перевіряє технічний стан автотранспортного засобу перед виїздом на лінію та після повернення з рейсу. Забезпечує справність обладнання автотранспортного засобу відповідно до вимог стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху і охорони навколишнього середовища. Виконує роботи з щоденного технічного обслуговування автотранспортного засобу. Подає автотранспортний засіб для навантаження та розвантаження. Контролює правильність завантаження, розміщення та кріплення вантажів ( у тому числі – небезпечних, великовагових, негабаритних) у кузові. Усуває технічні несправності, які виникають під час роботи на лінії і не потребують розбирання механізмів. Виконує регулювальні роботи. Заправляє автотранспортні засоби паливом та іншими експлуатаційними матеріалами. Оформляє дорожню документацію. Надає першу медичну допомогу потерпілим під час дорожньо-транспортної пригоди.
- Загальнопрофесійні вимоги
Повинен:
– раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;
– додержуватись норм технологічного процесу;
– не допускати браку в роботі;
– знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, додержувати норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
– використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо).
- Вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня осіб, які навчатимуться в системі професійно-технічної освіти
Попередні освітньо-кваліфікаційні рівні:
Повна загальна середня або базова освіта. Професійно-технічна освіта (ліцензований або атестований в ДАК України навчальний заклад з навчання водіїв транспортних засобів, який акредитований в Державтоінспекції) зі спеціальною підготовкою за Державним стандартом підготовки водіїв автомобілів категорії «С» . У разі здійснення перевезень небезпечних вантажів – спеціальна підготовка за відповідними навчальними планами і програмами т наявність стажу роботи водієм категорії «С» не менше 3-х років.
на категорію «С»- повна загальна середня або базова освіта. Без вимог до стажу роботи.
- Сфера професійного використання випускника:
вантажні автомобільні перевезення.
- Специфічні вимоги:
– Вік після закінчення терміну навчання – старше 17 років, з віковими обмеженнями на право використання посвідчення водія з 18 років.
– Стать: чоловіча, жіноча.
– Медичні обмеження
Кравець.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника
ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти»
- Професія: Кравець
- Кваліфікація: кравець 2-3 розряду
- Кваліфікаційна характеристика
2-й розряд
Завдання та обов’язки. Ремонтувати на машинах або вручну тканини та вироби. Виконувати строчки ручних та машинних стібків. Виготовляти вироби постільного, столового асортименту, фартухи, чохли, штори, мішки. З’єднувати деталі швейних виробів машинними строчками різної конфігурації, дублювати дрібні деталі, виконувати штопання. Очищати готові вироби. З’єднувати вручну фурнітуру, ґудзики без обмотування ніжки під час пошиття та ремонту різних виробів. Знімати фурнітуру, оздоблення, хутряні коміри з виробів, пакувати фурнітуру, оздоблення, маркувати за номерами речі в хімічному чищенні та фарбуванні одягу.
Повинен знати: методи та прийоми ремонту, штопки, очищення готових виробів, з’єднання фурнітури, знімання: фурнітури, оздоблення, хутряних комірів; пакування: фурнітури, оздоблення; маркування за номерами речей; технологію виконання всіх видів ручних, машинних та волого-теплових робіт, технічні умови на їх виконання; призначення та принцип роботи устаткування, яке обслуговується.
Кваліфікаційні вимоги. Повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві, без вимог до стажу роботи.
Приклади робіт
Пошиття постільної білизни (підковдри, простирадла, наволочок тощо), столової білизни (скатертин, серветок тощо), пошиття фартухів різних фасонів, виконання нескладного ремонту одягу (проклеювання, штопання тощо).
3-й розряд
Завдання та обов’язки. Шити за індивідуальними замовленнями спідниці та брюки без підкладки, шити за індивідуальними замовленнями халати, сукні, блузи нескладної технологічної обробки, а також моделі та зразки, ремонтувати натільну білизну (типу трусів і сорочок), столову та постільну (типу простирадло) білизну, рукавиці з різноманітних матеріалів на машинах або вручну відповідно до паспортів замовлень, державних стандартів, технічних умов і встановленої технології обробки. Обробляти та ремонтувати підкладку, бортову і утеплювальну прокладку та стьобати хутряний крій з прокладкою, обметувати зрізи деталей, петель на спеціальній машині, копіювати лінії, які намітив закрійник, на симетричні деталі різними способами, пришивати ґудзики з обмотуванням ніжки. Розпорювати вироби та чистити деталі, склеювати прямі розриви матеріалу. Виконувати волого-теплову обробку дрібних деталей під час пошиття та ремонту різних виробів, чистити вироби у готовому вигляді. Усувати дрібні неполадки в роботі швейного устаткування, проводити його чищення та змащування.
Повинен знати: асортимент одягу; методи та прийоми пошиття, ремонту та волого-теплової обробки зазначених виробів; технологію обробки, види та властивості матеріалів, що використовуються; будову та правила експлуатації обладнання, що обслуговуються.
Кваліфікаційні вимоги. Повна загальна середня освіта та професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи або повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві. Підвищення кваліфікації та стаж роботи за професією кравець 2 розряду – не менше 1 року.
Приклади робіт
Виготовлення виробів постільного, столового асортименту, фартухи, чохли, штори, мішки. Пошиття спідниці, штанів, сукні, халату, пошиття блузи, виконання часткового ремонту середньої складності, пошиття штор.
Кваліфікаційні вимоги.
Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.
Швачка. Кравець.
Запрошуємо пройти навчання!
У наші дні існує не така велика кількість професій, в яких могли б повністю реалізувати свої творчі здібності представниці жіночої половини людства. Одна з них підійде для жінок, вимушених по тим чи іншим обставинам перебувати вдома. Яка ж це професія? Швачка! Дана спеціалізація у всі часи була дуже затребувана. Адже людям завжди хочеться виглядати красиво і модно. І хто їм у цьому допоможе, якщо не швачка? Багато людей помилково вважають, що швачки займаються лише пошиттям одягу. Але це зовсім не так. Адже вони також можуть виготовляти шкіряні вироби, взуття, а ще автомобільні та інші чохли. Сумки – це теж справа робочих рук швачок.
Чим корисна професія швачки? Звичайно ж тим, що можна шити не тільки на замовлення клієнтів, заробляючи гроші, але й одягати себе, а також всю сім’ю. Професійні швачки займаються пошиттям одягу на замовлення, розробляючи власні унікальні моделі одягу. Швачка зобов’язана вміти працювати з різними матеріалами. Ще один необхідний навик – гарне поводження зі швейною машиною. На сьогоднішній день ця професія дуже поширена. Опис моделей і викрійок можна знайти в профільній літературі або ж створювати самостійно. Велика кількість жінок після навчання стають приватними підприємцями і працюють вдома, перетворивши одну з кімнат у свою майстерню.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника
Швачка.
Кравець.
Правила прийому
Документи до вступу
Муляр. Штукатур. Лицювальник-плиточник. Монтажник систем утеплення будівель.
Штукатур
Штукатур – перша будівельна професія, одна з основних і почесних професій на будівництві. Саме штукатур надає будівлі привабливого вигляду, підвищує міцність споруди. Сьогодні штукатур працює різними високотехнологічними сумішами. Виконує звичайну, кольорову, декоративну штукатурку, архітектурні елементи, реставраційні роботи, які надають старим будинкам оригінальності та виразності.
Серед оздоблювальних робіт штукатурні на будівництві займають чи не найважливіше місце. За даними археологічних досліджень ще 5 тисяч років тому в будівництві широко використовувалась гіпсова штукатурка, що в перекладі з італійської мови означає “оздоблення, опорядження”.
У процесі роботи штукатур застосовує різні механізми та інструменти: розчиномішалки, штукатурні лопатки, півтерки, терки, рівні тощо.
Для успішної професійної діяльності штукатур повинен знати та вміти:
– виготовлення розчину з сухих готових матеріалів і сумішей;
– накладання розчину на поверхню, що підлягає штукатурці;
– вирівнювання поверхонь;
– опорядження колон, балок, фасадів,
Штукатур є тим будівельним фахівцем, від якості роботи якого залежить, як буде виглядати будинок після введення його в експлуатацію. Висококваліфікований штукатур за своїм рівнем майстерності наближається до художника. Результати роботи штукатура завжди на видноті, тому кажуть, що його робота є візитною карткою всіх будівельників, які споруджували будівлю.
Лицювальник – плиточник
Професія лицювальника – плиточника відноситься до комплексу професій оздоблювальних робіт, що виконуються з метою підвищення довговічності будинків (споруд), надання їм естетичного вигляду. Лицювальник-плиточник – одна з найцікавіших будівельних професій, специфіка якої полягає в тому, що лицювальник має справу в основному з внутрішніми поверхнями будинків.
Ця професія має дуже довгу і цікаву історію. У стародавньому Єгипті збереглися справжні шедеври будівництва – піраміди, серед яких найкраще збереглася піраміда фараона Хеопса, що була збудована близько 2600 років до нашої ери. За літописом, піраміду увінчала висічена з червоного граніту верхів- ка, дотепер збереглися лише сліди облицювання приміщень глазурованими плитками з орнаментальним візерунком, підлогу викладено алебастровими плитами. Зразки праці плиточників древніх часів дійшли до наших днів. Можна уявити, наскільки високою була майстерність давньоєгипетських плиточників, якщо їхня робота після трьох з половиною тисячорічь продовжує захоплювати своєю досконалістю. Архітектурні пам’ятники античної Греції і Рима, держав Сходу яскравіють чудовою обробкою, створеною
ремісниками-плиточниками.
У процесі роботи лицювальник-плиточник застосовує різні механізми та інструменти: мозаїчно шліфувальні машини, розчиномішалки, трамбівки, катки, скрабки, кельми, шпателі, рівні тощо.
Для успішної професійної діяльності лицювальник – плиточник повинен знати:
а) види та основні властивості матеріалів, які застосовуються;
б) склад розчинів, мастик, способи та технології їх приготування та застосування;
в) способи розбивки, провішування, промаячування горизонтальної, вертикальної і криволінійної поверхонь;
г) норми і правила проведення та приймання оздоблювальних робіт.
Монтажник систем утеплення будівель
Монтажник систем утеплення – це робітник який виконує комплекс робіт по утепленню фасадів для зниження до мінімуму тепловитрат через огороджувальні стінові конструкції будинків і споруд, а в цілому – забезпечення комфортного проживання мешканців будинку.
Коротка історія професії
Вперше у 1944 році в Німеччині було освоєно активне виробництво енергозберігаючих матеріалів (пінополіуретан). В Європі виробництво почалося з 1955 року. У ті далекі часи прагнули замінити поліуретаном натуральний каучук, сталь, пробку. В результаті проведених досліджень вченими хіміками були винайдені тисячі поліуретанових композицій і численні технічно важливі матеріали на їх основі. Різке підвищення цін на нафту наприкінці двадцятого століття змусило розвинені країни світу розробити спеціальні програми, що стимулюють економне використання енергоресурсів.
У країнах Західної Європи та США пінополіуретан успішно застосовується в будівництві швидко-монтованих промислових і цивільних об’єктів близько 50 років. В Україні виробництво різних видів пінополіуретану збільшується з року в рік. Поява нових матеріалів призвела до виникнення нових професій у будівництві.
Монтажник систем утеплення будівель – перша професія з будівельного блоку, яка в рівному ступені відображає як вимоги до енергетичної і теплової ефективності будови, так і до сучасних тенденцій оформлення фасадів будівель, ін.
Професійна діяльність монтажника систем утеплення будівель відноситься до фізичної праці середнього навантаження і напруженості. Є обмеження щодо статі та віку., тому що роботи виконуються на висоті. Робота, як правило однозмінна і проводиться вдень. Роботи виконуються в різних кліматичних умовах, на висоті, використовуючи ручний та електрифікований інструмент.
Кваліфікаційні вимоги: Повинен знати: види систем утеплення будівель, клейових розчинів, кріпильних деталей; правила монтажу, систем утеплення; вимоги до зовнішньої скріпленої теплоізоляції об’єкта; послідовність, правила та умови виконання робіт із додаткового кріплення плит утеплювача дюбелями; особливості застосування поліуретанових клеїв для закріплення плит утеплювача на органічній основі; призначення та технологію нанесення декоративних тонкошарових (полімер цементних, акрилових) штукатурок і фарб.
Перспективи роботи пов’язані з розширенням будівництва, реконструкцією споруд, будівель, зростанням приватного будівництва. Політика держави на енергозбереження, постійне удосконалення, модернізація споруд, пошуки у сфері дизайну відкривають широкий простір для спеціаліста з утеплення будівель.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Лицювальник-плиточник.
Монтажник систем утеплення будівель.
Штукатур.
Правила прийому
Документи до вступу
Кухар. Кондитер.
Інтегровані професії включають в себе дві або більше професій, які є близькими за професійними навичками та знаннями.
Кухар – це фахівець з приготування їжі. Хорошого кухаря іноді називають чарівником, адже він може зі звичайних продуктів приготувати справжній шедевр, який принесе радість і насолоду людям. Страви майстерних кухарів нерідко називають творами мистецтва.
Завдання та обов’язки:
- приймає сировину;
- здійснює підготовку сировини;
- організовує зберігання продуктів;
- готує холодні закуски;
- готує гарячі страви;
- випікає з борошна;
- формує та панірує напівфабрикати;
- порціонує страви;
- здійснює оформлення страв.
Повинен знати:
- рецептури та технологію приготування усіх видів страв та кулінарних виробів, особливості приготування національних, фірмових страв та страв іноземних кухонь;
- правила оформлення та подачі порційних страв та страв на замовлення;
- правила складання банкетного меню;
- приготування різних видів тіста та виробів з нього;
- основи, значення та технологію приготування дієтичного та дитячого харчування;
- ознаки доброякісності харчових продуктів та органолептичні методи їх визначення;
- умови, строки зберігання та реалізації сирої та готової продукції, напівфабрикатів;
- вихід готових виробів;
- санітарно-гігієнічні правила утримання продуктів, кухні, та службових приміщень;
- правила особистої гігієни;
- правила використання та призначення обладнання, виробничого інвентаря, інструментів вимірювальних приладів, посуду, тари;
- правила охорони праці, внутрішнього розпорядку і вимог пожежної безпеки.
Кондитер – це професійний кухар, що створює кондитерські вироби, десерти, та випічку. Професія кондитера багатогранна і потребує не лише естетичного смаку та художніх здібностей від робітника, але й багатьох знань та вмінь.
Завдання та обовязки:
- приймає сировину;
- здійснює підготовку сировини;
- організовує зберігання продуктів;
- готує прості масові торти, тістечка та інші поштучні кондитерські і хлібобулочні вироби з нанесенням трафаретного малюнка за еталоном однією фарбою або з нескладним поєднанням фарб із різних видів сировини (борошняної, сирної маси або морозива);
- виготовляє різні види тіста, кремів, начинок, фаршів; готує напівфабрикати, штампує, формує та викладає вироби на листи;
- оздоблює вироби помадкою, марципаном, шоколадом, кремом тощо;
- передає на гартування вироби з морозива;
- випікає (смажить) вироби;
- визначає готовність тістових заготовок до випікання, садить їх у піч або у варильні (пекарські) шафи, стежить за процесом випікання, закінченням випікання (варіння) виробів, виймає їх, охолоджує.
Повинен знати:
- асортимент, рецептури, технологію і режими виготовлення кексів, рулетів, печива, складних тортів і тістечок;
- технологію приготування різних видів тіста (пісочного, бісквітного, заварного, слойоного);
- способи і техніку нанесення складного багатокольорового малюнка;
- способи і техніку складання малюнка;
- види сировини, що використовується для виготовлення кондитерських виробів;
- оформлення виробів кремом, марципановою масою, шоколадом, фруктами і горіхами;
- асортимент виробів, рецептури і режими їхнього готування, види сировини і способи її переробки, способи обробки кондитерських виробів;
- правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, посуду, їх призначення та використання в технологічному процесі;
- правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.
Ринок праці. Професія кухаря передбачає роботу в їдальнях різних підприємств, організацій, навчальних закладів, а також у кафе, барах і ресторанах. Можна працювати також на комбінатах харчування, кондитерських фабриках і заводах харчової промисловості. Середній заробіток кухаря залежить від фінансового стану підприємства, форми власності, кваліфікації працівника і в різних регіонах на різних підприємствах може коливатися.
Перспективи. Професія кондитера творча, тому молодий талановитий працівник може принести значно більше нових ідей, втілень, ніж досвідчений, давно працюючий, і заклад отримає суттєві прибутки. Це робота, яка не потребує стереотипів, а набуті навички і знання треба перевтілювати у все нові й нові задуми та перспективи. Великі кондитерські фабрики та цехи теж охоче приймають молодь, яка стажується та набуває досвіду біля майстрів-кондитерів. Кваліфіковані кондитери мають можливість відкривати власні кафе.
Тому поки існує людське суспільство, будуть перспективи у робітників харчової промисловості і, зокрема, у кондитера. Оскільки на кондитерські вироби є попит у населення, то потреба у висококваліфікованих кадрах постійна.
Правила прийому
Документи до вступу
Слюсар з ремонту автомобілів. Водій автотранспортних засобів.
«Слюсар з ремонту автомобілів» – сучасна, прогресивна професія, що користається, великим попитом на ринку праці.
«Автослюсар» – гарантоване, працевлаштування в державні та приватні автопідприємства з ремонту й обслуговуванню вітчизняного і закордонного автотранспорту. Сьогодні, професія, слюсаря, з ремонту автомобілів б’є всі рекорди по популярності. Автомобільний парк змінюється на очах. Випускаються нові моделі автомобілів, для їхнього ремонту й обслуговування потрібні висококваліфіковані фахівці, яких і готує наше училище.
Для підготовки таких фахівців у нас є всі умови. В училищі обладнана навчальна монтажно-демонтажна лабораторія, автослюсарна майстерня, яка оснащені верстатами, інструментом, пристосуваннями і приладами. Обладнано клас для проведення лабораторно-практичних занять. Для проведення уроків виробничого навчання використовуються діючі, макети вантажних та легкових автомобілів. На практиці, учні закріплюють отримані теоретичні знання, працюють з вузлами автомобілів, займаються техобслуговуванням і дрібним ремонтом.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Водій автотранспортних засобів.
Слюсар-ремонтник.
Слюсар-ремонтник 3 розряду.
Слюсар-ремонтник 4 розряду.
Правила прийому
Документи до вступу
Слюсар-ремонтник. Електрогазозварник
Електрогазозварник з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату. Збирає заготовки (вузли) конструкцій, здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця, налагоджує зварювальне устаткування, встановлює необхідний режим зварки, здійснює зоровий контроль швів. Запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі.
Основним знаряддям роботи електрозварника ручної зварки є електрод. Для зварювання тонкого металу, кольорових металів, їхніх сплавів і чавуну використовується газовий пальник, в якому відбувається змішування горючого газу з киснем і утворення полум’я. Газозварник, окрім зварювання, виконує роботи з нарізання деталей різної довжини і за різними контурами, здійснює наплавлення, паяння і підігрівання металу.
Професійно важливі якості:
Професія ставить підвищені вимоги до фізичної сили і витривалості спеціаліста, його гостроти зору і сприйняття кольорів, гнучкості і рухливості рук, ніг і усього тіла, вестибулярного апарата.
Електрогазозварник повинен уміти тривалий час сконцентровувати увагу, володіти хорошою зорово-моторною координацією, розвиненою просторовою уявою і технічним мисленням, бути акуратним і урівноваженим.
-
раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
-
додержуватися норм технологічного процесу;
-
не допускати браку в роботі;
-
знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
-
використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожеж, аварій, повенів, тощо);
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Електрогазозварник.
Слюсар-ремонтник.
Слюсар-ремонтник 3 розряду.
Слюсар-ремонтник 4 розряду.
Правила прийому
Документи до вступу
Агент з постачання. Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних.
Адміністратор – це особа, яка здійснює роботу з якісного і ефективного обслуговування відвідувачів, консультує їх з питань, які стосуються товарів і послуг, що надає підприємство, організація.
Коротка історія:
З часів античності мандри здійснювались заради торгівлі, завоювань і з релігійною метою. У часи Середньовіччя переважали релігійні мандрівки. Щоб розмістити усіх паломників, стали виникати будинки для постояльців, як різновид готелю, які утримувались релігійними орденами. Тому можна сказати, що церква створила першу мережу готелів.
Із розвитком торгівлі і бажанням людей побачити інші міста і землі, купці і мандрівники зупинялись на заїжджих дворах і в караван-сараях, де функції адміністратора виконував хазяїн. Він зустрічав і розміщував своїх постояльців у номерах, піклувався про їх харчування, відкривав кредит і пропонував різні послуги.
У нинішній динамічний час керування будь-яким підприємством, організацією є досить складною роботою, яку неможливо виконати тільки завдяки стандартним простим схемами управління. Необхідний кваліфікований фахівець, який може вміло керувати організацією, виробничими процесами, а також грамотно розподіляти роботу серед персоналу компанії. Адміністратор повинен добре розбиратися у всіх внутрішніх і зовнішніх процесах діяльності підприємства. Ще недавно людину, професія якої має на маті порядкування в установі або колективі, називали завідуючий. Зараз таких спеціалістів називають адміністраторами. Крім управлінських функцій він може займатися обслуговуванням баз даних та інформаційних систем. Скільки існує сфер діяльності, де потрібен адміністративно-управлінський персонал, стільки і знань необхідно для роботи адміністратором.
Характер роботи:
Професія адміністратора широка та багатогранна. Спектр завдань дуже великий, до обов’язків входить: координація роботи офісу; прийом і реєстрація замовників і клієнтів, отримання дзвінків, робота з документами. Займається діяльністю з обслуговування відвідувачів, створення для них комфортних умов. Контролює збереження матеріальних цінностей. Надає інформацію відвідувачам з питань, що стосуються послуг, які надаються.
Приймає заходи із запобігання конфліктних ситуацій. Розглядає претензії, пов’язані з незадовільним обслуговуванням відвідувачів, проводить необхідні заходи щодо їх усунення. Контролює дотримання підлеглими працівниками трудової і виробничої дисципліни, правив і норм охорони праці, вимог виробничої санітарії і гігієни. Забезпечує виконання працівниками вказівок керівництва підприємства, установи, організації.
Сьогодні без адміністратора не обходиться жоден сучасний заклад, ресторан чи магазин, комп’ютерна фірма або склад. В обов’язки адміністратора входить розпорядження в будь-якому закладі або управління персоналом компанії. Існує кілька різновидів професії адміністратора, всі вони входять у так звану базову групу адміністративно-управлінського персоналу.
Перспектива розвитку:
Професія адміністратора є базовою сходинкою для майбутнього керівника установи, в якій він працює.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Агент з постачання.
Обліковець.
Правила прийому
Документи до вступу
Термін навчання
1 рік 6 міс
Муляр. Штукатур. Лицювальник-плиточник. Монтажник систем утеплення будівель.
Штукатур
Штукатур – перша будівельна професія, одна з основних і почесних професій на будівництві. Саме штукатур надає будівлі привабливого вигляду, підвищує міцність споруди. Сьогодні штукатур працює різними високотехнологічними сумішами. Виконує звичайну, кольорову, декоративну штукатурку, архітектурні елементи, реставраційні роботи, які надають старим будинкам оригінальності та виразності.
Серед оздоблювальних робіт штукатурні на будівництві займають чи не найважливіше місце. За даними археологічних досліджень ще 5 тисяч років тому в будівництві широко використовувалась гіпсова штукатурка, що в перекладі з італійської мови означає “оздоблення, опорядження”.
У процесі роботи штукатур застосовує різні механізми та інструменти: розчиномішалки, штукатурні лопатки, півтерки, терки, рівні тощо.
Для успішної професійної діяльності штукатур повинен знати та вміти:
– виготовлення розчину з сухих готових матеріалів і сумішей;
– накладання розчину на поверхню, що підлягає штукатурці;
– вирівнювання поверхонь;
– опорядження колон, балок, фасадів,
Штукатур є тим будівельним фахівцем, від якості роботи якого залежить, як буде виглядати будинок після введення його в експлуатацію. Висококваліфікований штукатур за своїм рівнем майстерності наближається до художника. Результати роботи штукатура завжди на видноті, тому кажуть, що його робота є візитною карткою всіх будівельників, які споруджували будівлю.
Лицювальник – плиточник
Професія лицювальника – плиточника відноситься до комплексу професій оздоблювальних робіт, що виконуються з метою підвищення довговічності будинків (споруд), надання їм естетичного вигляду. Лицювальник-плиточник – одна з найцікавіших будівельних професій, специфіка якої полягає в тому, що лицювальник має справу в основному з внутрішніми поверхнями будинків.
Ця професія має дуже довгу і цікаву історію. У стародавньому Єгипті збереглися справжні шедеври будівництва – піраміди, серед яких найкраще збереглася піраміда фараона Хеопса, що була збудована близько 2600 років до нашої ери. За літописом, піраміду увінчала висічена з червоного граніту верхів- ка, дотепер збереглися лише сліди облицювання приміщень глазурованими плитками з орнаментальним візерунком, підлогу викладено алебастровими плитами. Зразки праці плиточників древніх часів дійшли до наших днів. Можна уявити, наскільки високою була майстерність давньоєгипетських плиточників, якщо їхня робота після трьох з половиною тисячорічь продовжує захоплювати своєю досконалістю. Архітектурні пам’ятники античної Греції і Рима, держав Сходу яскравіють чудовою обробкою, створеною
ремісниками-плиточниками.
У процесі роботи лицювальник-плиточник застосовує різні механізми та інструменти: мозаїчно шліфувальні машини, розчиномішалки, трамбівки, катки, скрабки, кельми, шпателі, рівні тощо.
Для успішної професійної діяльності лицювальник – плиточник повинен знати:
а) види та основні властивості матеріалів, які застосовуються;
б) склад розчинів, мастик, способи та технології їх приготування та застосування;
в) способи розбивки, провішування, промаячування горизонтальної, вертикальної і криволінійної поверхонь;
г) норми і правила проведення та приймання оздоблювальних робіт.
Монтажник систем утеплення будівель
Монтажник систем утеплення – це робітник який виконує комплекс робіт по утепленню фасадів для зниження до мінімуму тепловитрат через огороджувальні стінові конструкції будинків і споруд, а в цілому – забезпечення комфортного проживання мешканців будинку.
Коротка історія професії
Вперше у 1944 році в Німеччині було освоєно активне виробництво енергозберігаючих матеріалів (пінополіуретан). В Європі виробництво почалося з 1955 року. У ті далекі часи прагнули замінити поліуретаном натуральний каучук, сталь, пробку. В результаті проведених досліджень вченими хіміками були винайдені тисячі поліуретанових композицій і численні технічно важливі матеріали на їх основі. Різке підвищення цін на нафту наприкінці двадцятого століття змусило розвинені країни світу розробити спеціальні програми, що стимулюють економне використання енергоресурсів.
У країнах Західної Європи та США пінополіуретан успішно застосовується в будівництві швидко-монтованих промислових і цивільних об’єктів близько 50 років. В Україні виробництво різних видів пінополіуретану збільшується з року в рік. Поява нових матеріалів призвела до виникнення нових професій у будівництві.
Монтажник систем утеплення будівель – перша професія з будівельного блоку, яка в рівному ступені відображає як вимоги до енергетичної і теплової ефективності будови, так і до сучасних тенденцій оформлення фасадів будівель, ін.
Професійна діяльність монтажника систем утеплення будівель відноситься до фізичної праці середнього навантаження і напруженості. Є обмеження щодо статі та віку., тому що роботи виконуються на висоті. Робота, як правило однозмінна і проводиться вдень. Роботи виконуються в різних кліматичних умовах, на висоті, використовуючи ручний та електрифікований інструмент.
Кваліфікаційні вимоги: Повинен знати: види систем утеплення будівель, клейових розчинів, кріпильних деталей; правила монтажу, систем утеплення; вимоги до зовнішньої скріпленої теплоізоляції об’єкта; послідовність, правила та умови виконання робіт із додаткового кріплення плит утеплювача дюбелями; особливості застосування поліуретанових клеїв для закріплення плит утеплювача на органічній основі; призначення та технологію нанесення декоративних тонкошарових (полімер цементних, акрилових) штукатурок і фарб.
Перспективи роботи пов’язані з розширенням будівництва, реконструкцією споруд, будівель, зростанням приватного будівництва. Політика держави на енергозбереження, постійне удосконалення, модернізація споруд, пошуки у сфері дизайну відкривають широкий простір для спеціаліста з утеплення будівель.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Лицювальник-плиточник.
Монтажник систем утеплення будівель.
Штукатур.
Правила прийому
Документи до вступу
Термін навчання
1 рік 6 місяців
Електрогазозварник. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів.
Електрогазозварник з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату. Збирає заготовки (вузли) конструкцій, здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця, налагоджує зварювальне устаткування, встановлює необхідний режим зварки, здійснює зоровий контроль швів. Запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі.
Основним знаряддям роботи електрозварника ручної зварки є електрод. Для зварювання тонкого металу, кольорових металів, їхніх сплавів і чавуну використовується газовий пальник, в якому відбувається змішування горючого газу з киснем і утворення полум’я. Газозварник, окрім зварювання, виконує роботи з нарізання деталей різної довжини і за різними контурами, здійснює наплавлення, паяння і підігрівання металу.
Професійно важливі якості:
Професія ставить підвищені вимоги до фізичної сили і витривалості спеціаліста, його гостроти зору і сприйняття кольорів, гнучкості і рухливості рук, ніг і усього тіла, вестибулярного апарата.
Електрогазозварник повинен уміти тривалий час сконцентровувати увагу, володіти хорошою зорово-моторною координацією, розвиненою просторовою уявою і технічним мисленням, бути акуратним і урівноваженим.
-
раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
-
додержуватися норм технологічного процесу;
-
не допускати браку в роботі;
-
знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
-
використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожеж, аварій, повенів, тощо);
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника:
Електрогазозварник.
Слюсар-ремонтник.
Слюсар-ремонтник 3 розряду.
Слюсар-ремонтник 4 розряду.
Правила прийому
Документи до вступу
Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва. Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Водій автотранспортних засобів
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника
ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти»
- Професія – 8322 Водій автотранспортних засобів.
- Кваліфікація: водіння автотранспортних засобів категорії С (автомобілів, які призначені для перевезення вантажів і дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кг (16500фунтів).
- Кваліфікаційні вимоги:
Повинен знати:
Законодавство України про автомобільний транспорт і дорожній рух; правила дорожнього руху; правила перевезення вантажів (в т.ч. небезпечних, великовагових, негабаритних), порядок і умови перевезення пасажирів і багажу; призначення, розташування, будову, принцип дії агрегатів, складових одиниць, механізмів і систем автотранспортних засобів категорії С та правила їх технічної експлуатації; будову, правила експлуатації і технічного обслуговування причепів; основи керування автотранспортними засобами; можливі причини дорожньо-транспортних пригод та способи їх запобігання; характер впливу кліматичних умов (дощ, туман, ожеледиця та інше) на безпеку руху; несправності, що виникають в процесі експлуатації автотранспортних засобів, способи їх виявлення і усунення; порядок проведення технічного обслуговування; правила безпечного ведення робіт, пожежної безпеки та санітарії під час технічного обслуговування автотранспортного засобу та під час роботи на лінії; особливості користування експлуатаційними матеріалами (паливо, мастила, електроліт та інше); правила зберігання автотранспортних засобів на відкритій стоянці і в гаражі; правила надання першої допомоги потерпілим під час дорожньо-транспортних пригод; правові основи і відповідальність за порушення правил дорожнього руху, правил експлуатації автотранспортного засобу, завдання матеріальної шкоди та шкоди навколишньому середовищу.
.Повинен уміти:
Керує автомобільними транспортними засобами, які відносяться до категорії С за різних дорожніх умов. Виконує вимоги правил дорожнього руху, правил перевезень вантажів, пасажирів та багажу. Забезпечує належний технічний стан автотранспортного засобу. Керує спеціальним обладнанням, яке встановлене на цих автотранспортних засобах. Буксирує автопричіп повною масою до 750 кг. Перевіряє технічний стан автотранспортного засобу перед виїздом на лінію та після повернення з рейсу. Забезпечує справність обладнання автотранспортного засобу відповідно до вимог стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху і охорони навколишнього середовища. Виконує роботи з щоденного технічного обслуговування автотранспортного засобу. Подає автотранспортний засіб для навантаження та розвантаження. Контролює правильність завантаження, розміщення та кріплення вантажів ( у тому числі – небезпечних, великовагових, негабаритних) у кузові. Усуває технічні несправності, які виникають під час роботи на лінії і не потребують розбирання механізмів. Виконує регулювальні роботи. Заправляє автотранспортні засоби паливом та іншими експлуатаційними матеріалами. Оформляє дорожню документацію. Надає першу медичну допомогу потерпілим під час дорожньо-транспортної пригоди.
- Загальнопрофесійні вимоги
Повинен:
– раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;
– додержуватись норм технологічного процесу;
– не допускати браку в роботі;
– знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, додержувати норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
– використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо).
- Вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня осіб, які навчатимуться в системі професійно-технічної освіти
Попередні освітньо-кваліфікаційні рівні:
Повна загальна середня або базова освіта. Професійно-технічна освіта (ліцензований або атестований в ДАК України навчальний заклад з навчання водіїв транспортних засобів, який акредитований в Державтоінспекції) зі спеціальною підготовкою за Державним стандартом підготовки водіїв автомобілів категорії «С» . У разі здійснення перевезень небезпечних вантажів – спеціальна підготовка за відповідними навчальними планами і програмами т наявність стажу роботи водієм категорії «С» не менше 3-х років.
на категорію «С»- повна загальна середня або базова освіта. Без вимог до стажу роботи.
- Сфера професійного використання випускника:
вантажні автомобільні перевезення.
- Специфічні вимоги:
– Вік після закінчення терміну навчання – старше 17 років, з віковими обмеженнями на право використання посвідчення водія з 18 років.
– Стать: чоловіча, жіноча.
– Медичні обмеження
Правила прийому
Документи до вступу
Кравець.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника
ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти»
- Професія: Кравець
- Кваліфікація: кравець 2-3 розряду
- Кваліфікаційна характеристика
2-й розряд
Завдання та обов’язки. Ремонтувати на машинах або вручну тканини та вироби. Виконувати строчки ручних та машинних стібків. Виготовляти вироби постільного, столового асортименту, фартухи, чохли, штори, мішки. З’єднувати деталі швейних виробів машинними строчками різної конфігурації, дублювати дрібні деталі, виконувати штопання. Очищати готові вироби. З’єднувати вручну фурнітуру, ґудзики без обмотування ніжки під час пошиття та ремонту різних виробів. Знімати фурнітуру, оздоблення, хутряні коміри з виробів, пакувати фурнітуру, оздоблення, маркувати за номерами речі в хімічному чищенні та фарбуванні одягу.
Повинен знати: методи та прийоми ремонту, штопки, очищення готових виробів, з’єднання фурнітури, знімання: фурнітури, оздоблення, хутряних комірів; пакування: фурнітури, оздоблення; маркування за номерами речей; технологію виконання всіх видів ручних, машинних та волого-теплових робіт, технічні умови на їх виконання; призначення та принцип роботи устаткування, яке обслуговується.
Кваліфікаційні вимоги. Повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві, без вимог до стажу роботи.
Приклади робіт
Пошиття постільної білизни (підковдри, простирадла, наволочок тощо), столової білизни (скатертин, серветок тощо), пошиття фартухів різних фасонів, виконання нескладного ремонту одягу (проклеювання, штопання тощо).
3-й розряд
Завдання та обов’язки. Шити за індивідуальними замовленнями спідниці та брюки без підкладки, шити за індивідуальними замовленнями халати, сукні, блузи нескладної технологічної обробки, а також моделі та зразки, ремонтувати натільну білизну (типу трусів і сорочок), столову та постільну (типу простирадло) білизну, рукавиці з різноманітних матеріалів на машинах або вручну відповідно до паспортів замовлень, державних стандартів, технічних умов і встановленої технології обробки. Обробляти та ремонтувати підкладку, бортову і утеплювальну прокладку та стьобати хутряний крій з прокладкою, обметувати зрізи деталей, петель на спеціальній машині, копіювати лінії, які намітив закрійник, на симетричні деталі різними способами, пришивати ґудзики з обмотуванням ніжки. Розпорювати вироби та чистити деталі, склеювати прямі розриви матеріалу. Виконувати волого-теплову обробку дрібних деталей під час пошиття та ремонту різних виробів, чистити вироби у готовому вигляді. Усувати дрібні неполадки в роботі швейного устаткування, проводити його чищення та змащування.
Повинен знати: асортимент одягу; методи та прийоми пошиття, ремонту та волого-теплової обробки зазначених виробів; технологію обробки, види та властивості матеріалів, що використовуються; будову та правила експлуатації обладнання, що обслуговуються.
Кваліфікаційні вимоги. Повна загальна середня освіта та професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи або повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві. Підвищення кваліфікації та стаж роботи за професією кравець 2 розряду – не менше 1 року.
Приклади робіт
Виготовлення виробів постільного, столового асортименту, фартухи, чохли, штори, мішки. Пошиття спідниці, штанів, сукні, халату, пошиття блузи, виконання часткового ремонту середньої складності, пошиття штор.
Кваліфікаційні вимоги.
Правила прийому
Документи до вступу
